Можливість запровадження партисипативного бюджетування випала містам у межах проекту фундації PAUCI, який триватиме до кінця листопада. Попри те, що основні етапи створення громадського бюджету більш-менш сталі, особливості цього процесу в кожному місті – свої.

Чернігів: перемагає «шкільний адмінресурс»?

Для реалізації громадських ініціатив у Чернігові цьогоріч виділили 4,8 мільйона гривень. Їх упродовж 2016 року скерують на реалізацію 17 проектів, які набрали найбільше голосів чернігівців під час загальноміського голосування, що тривало з п’ятого по 19 жовтня.

Тринадцять проектів-переможців стосуються поточних видатків (все, крім ремонтів доріг і реконструкцій споруд), а чотири – капітальних. Кошти між ними розділили навпіл. Максимальна сума для реалізації проекту в розділі капітальних видатків – 1,2 мільйона гривень, для дрібнішої ініціативи передбачено 360 тисяч.

Візуалізація проекту пайп-парку у Чернігові

Попри те, що для подання проектів мешканці мали всього два тижні, а інформаційна кампанія теж була стислою і, як показали дослідження самої міськради, не дуже дієвою, на конкурс надійшло понад 70 проектів, 56 з яких – визнали реалістичними і допустили до голосування.

«У нашій робочій групі працює 20 осіб. Від імені громади є представники громадських організацій, ДемАльянсу, журналісти (наприклад, Павло Пущенко – редактор сайту «ПіК»). Треба сказати, що спочатку представники мешканців були дуже активні. Але коли перейшли до розробки положення щодо бюджету та інших організаційних завдань, їхня активність дещо зменшилася. Згодом, при підрахунку голосів і встановленні результатів конкурсу, всі знову активізувалися», – каже радник Чернігівського міського голови та член робочої групи Ірина Синельник.

Візуалізація проекту розумної зупинки у Чернігові

За її словами, найбільше проектів надійшло від представників бюджетної сфери – шкіл, дитячих садків. Використавши «батьківський адмінресурс», багато з них перемогли.

За задумом, він має стати місцем для занять учнів кількох довколишніх шкіл. Також підтримали містяни створення служби соціального таксі для людей з обмеженими можливостями, патріотичних муралів, облаштування культурно-мистецького центру в одному з мікрорайонів.

Пропозиції щодо обладнання громадського транспорту

Не набрали достатньої кількості голосів проекти, які стосувалися GPS-навігації, розумних зупинок громадського транспорту, спеціальних майданчиків для вигулу собак, сучасних скейт-парків. Ірина Синельник пояснює цю ситуацію так:

«У Польщі, якщо два-три проекти подібні, – їх об’єднують. У нас було кілька «подвійних» проектів (щодо GPS-навігації, майданчиків для вигулу собак), але автори між собою не домовилися, і ці проекти окремо поставили на голосування. Голоси містян розділилися, і не переміг жоден. З іншого боку, про скейт-парк ми об’єднали два проекти, але він, все одно, не переміг.

Черкаси: переможців обиратимуть у грудні

У Черкасах програму громадського бюджету міста на 2015–2019 роки затвердили 20 серпня, заклавши у загальному бюджеті 5 мільйонів гривень. Подати заявку на конкурс кожен охочий міг від 15 вересня до 14 жовтня. Наразі всі 54 проекти, які подали черкащани, розглядає координаційна рада: деякі автори не зібрали 10 підписів на підтримку своєї ініціативи, інші на її реалізацію вимагають надто великої суми. Загальноміське голосування за проекти, які мають бути втілені наступного року, в Черкасах відбудеться 1–14 грудня.

«Деякі ініціативи є добрі, але виконати їх ми не зможемо. Наприклад, не маємо права нічого будувати на приватній земельній ділянці або на території, яка вже поза межами міста.

Очевидно, кількість проектів до голосування зменшиться. Згодом у наших авторів буде, щонайменше, тиждень на рекламу своєї ініціативи. Кожен проект може претендувати на один мільйон гривень, тобто переможців може бути від п’яти і більше, – пояснює заступник голови координаційної ради Тетяна Харенко.

Під час навчальних семінарів дуже активними були студенти, але в результаті від студентського середовища на конкурс надійшов лише один проект. Встановити сонячні батареї на вуличних ліхтарях та намалювати мурали запропонували ІТ-шники. Багато проектів черкащан стосуються різного роду допомоги учасникам АТО, безхатькам. Загалом, автори, віком до 35 років, подали 41% проектів. Серед іншого, вони стосуються побудови велодоріжок, облаштування зелених зон, спортивних і дитячих майданчиків, використання новітніх технологій для міського транспорту тощо.

«Черкаси розбиті на 19 мікрорайонних комітетів самоорганізації населення. Наразі вийшло так, що деякі з них подали сім проектів, а інші – жодного.

Тож триває дискусія, щоб кошти громадського бюджету скерувати порівну на проекти загальноміські та проекти комітетів. Постало питання: що робити з людьми, які офіційно не зареєстровані, але проживають у Черкасах? Вони хочуть голосувати, але в нас поки що обов’язково йдеться про міську прописку. Ці проблеми потрібно врахувати і виправити наступного року.

Робота над партисипативним бюджетом вимагає вміння спілкуватися і домовлятися. У нас є активіст, який був категорично проти проекту. Навіть групу у Фейсбуку створили – «Черкаси проти». Сьогодні один із найактивніших противників, погодився працювати у координаційній раді. Ми знайшли спільну мову. Але через різні обговорення "по колу", фактично, була затягнута інформаційна кампанія, логотип вибирали довше місяця», – розказує Тетяна Харенко.

Полтава: спершу вибори – а тоді громадський бюджет

У Полтаві положення про партисипативний бюджет міська рада прийняла 17 вересня. У ньому йде мова про 1,3 мільйона гривень. Робоча група з представників влади та громадськості також створена, але всі подальші активні дії полтавці поки що відклали, – на час виборів.

«Ми ще влітку, під час першого засідання робочої групи, прийняли рішення, що запроваджувати бюджет участі будемо наступного року. 2015 можемо більш ґрунтовніше підійти до розробки нормативних актів, до зрозуміння і поширення проекту на районні центри.

Зустріч у Лозовій

Ми свідомо вирішили, що проект громадського бюджету жодним чином не має бути прив’язаний до місцевих виборів. Можливо, ще встигнемо провести конкурс проектів після другого туру виборів мера і до затвердження міського бюджету на 2016 рік. Треба знати, хто буде міським головою, як сприйме наш бюджет новий склад міської ради. Тут важливий людський фактор», – пояснює Роман Широких, представник ГО «Студреспубліка» у робочій групі та ініціатор поширення практики партисипативного бюджетування на районні центри Полтавщини.

Зустріч щодо партисипативного бюджетування в Кременчуці

Наразі громадські активісти «Студреспубліки» спільно з Суспільною службою України, за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США, втілюють проект «Наше місто – наш бюджет – наше майбутнє». У його межах вже відбулися семінари на тему партисипативного бюджетування у Світловодську, Тростянці, Пирятині, Лозовій та Кременчуці.

«Думаю, ця ідея може прижитися на Полтавщині. У Тростянці вже навіть працює певний прототип партисипативного бюджету. Там є громадські комітети, які разом із мешканцями створюють проекти того, що люди вважають за необхідне втілювати наступного року. Ці проекти подають на розгляд міському голові. У повній мірі партисипативний бюджет передбачає, що, коли громада вирішить зробити певний проект, то місцева рада чи мер не зможуть нічого скасувати. Там поки що велику роль відіграє людський фактор, бо це тільки елемент бюджету участі», – наголошує Роман.

До першопрохідців долучається Луцьк

Цікаво, що, надихнувшись прикладом польського Торуня, самостійно механізм партисипативного бюджетування намагаються освоїти також і в Луцьку. Ідею «привіз» секретар міської ради Сергій Григоренко.

Цільову програму підтримки ініціатив жителів міста Луцьк затвердили на 2015-2017 роки, на першу пробу виділивши 500 тисяч гривень. Проекти на «Конкурс громадських ініціатив», – так назвали свою модель прототипу громадського бюджету лучани, – можуть подавати всі містяни, зібравши 15 підписів на підтримку своєї ідеї. Однак у Луцьку є одне «але»: всі проекти втілюватимуться на умовах співфінансування. Автор має бути готовим докласти своїх 10%.

Візуалізація проекту скверу у Луцьку

«У Польщі цього нема, але ми подумали, що українське суспільство ще не готове цінувати те, що дісталося просто так. Якщо вкладуть бодай мізерну частинку своїх коштів чи сил, то дбайливіше ставитимуться до того, що вдасться побудувати разом. Максимальна сума, якою місто підтримає кожен проект, – 50 тисяч гривень. Якщо нам все вдасться, можливо, наступного року коштів виділять більше», – каже начальник відділу економічного розвитку департаменту економічної політики Луцької міської ради Оксана Карпук.

Візуалізація проекту скверу у Луцьку

Пропозиції лучан робоча група з 15 осіб збирала від 10 по 31 липня, онлайн-голосування тривало 15-24 серпня, а переможцями в Луцьку стали 12 проектів. Оксана Карпук зазначає, що для інформування мешканців, влада розгорнула масштабну інформаційну кампанію: про конкурс оголосили у комунальних та приватних друкованих ЗМІ, в інтернет-виданнях, в громадському транспорті розвішували листівки формату А4, замовили кілька білбордів і прямих ефірів на ТБ, відзняли рекламний відеоролик. І звісно, про конкурс можна прочитати на сайті міської ради.

Бюджетні установи брати участь у луцькому конкурсі ініціатив не мали права. З 70 поданих анкет, приблизно половина надійшли від приватних осіб, решта – від громадських організацій та ОСББ.

Багато ініціатив стосувалися фестивалів та інших громадських заходів, питань благоустрою, облаштування відпочинкових і спортивних зон. Серед проектів-переможців – БандераSquare: у невеличкому центральному сквері, де є пам’ятна дошка провідникові УПА, пропонують встановити сучасні лавки, нові ліхтарі та камінці з особливою підсвіткою.

Поза правилами до конкурсу, а згодом і до переможців потрапив проект ремонту одного комунального помешкання, в якому проживає родина з двома інвалідами І групи. Написати заявку матері з двома дітьми допомогли сусіди. Згодом всі члени робочої групи проголосували за те, щоб зробити виключення для цієї ініціативи. Багато лучан добровільно агітували за цю заявку, інформація ширилася в інтернеті, і, зрештою, у рейтингу голосування вона виявилася третьою.

Команда проекту Бандера Square

«Ми спочатку не вимагали від авторів детальних кошторисів і документації. Вони прописали орієнтовну вартість того, що пропонується. Кожну ініціативу пропрацьовували вже з переможцями в департаментах міської ради: складали проекти, писали кошториси, замовляли обладнання. Кожен проект отримав свого координатора з відповідного департаменту міської ради. Все необхідне обладнання і матеріали ми придбали через систему електронних закупівель, зекономивши майже шість тисяч гривень. Це був хороший досвід співпраці з громадськими активістами. Такий конкурс не тільки підвищує довіру в суспільстві, а й заохочує мешканців до громадської роботи. Вони побачили ролик по телевізору – і дзвонять до міської ради, питають, як долучитися. В спільній праці виникають нові неформальні спільноти однодумців», – підсумовує Оксана.

Проекти-переможці у Луцьку мають бути реалізовані до кінця цього року.

Дізнавайся більше::: 

Що таке Партисипаційне зонування?

Партисипативний бюджет – це не так про міські гроші, як про довір’я