Куди зникають диктатори? Бухарест 1989

Куди зникають диктатори? Бухарест 1989

867 3 хвилини хв. читання
22.12.2013
Історія натякає, що революції – справа брудна, але вдячна

Чим закінчиться українська революція 2013? Передбачити це настільки ж важко, наскільки непросто було припустити, що вона взагалі відбудеться. Якщо абстрагуватися від подій на Майдані, результат можна вирахувати зі сценаріїв революцій минулого. Адже більшість революцій, великих чи маленьких, легендарних чи напівзабутих, мають зловісну стилістичну подібність. Далеко не всі революції закінчуються перемогою або відсутністю жертв, однак усі вони так чи інакше розхитують трон і нерви своїх правителів. Відповідаючи на питання, до чого можуть призвести революції, можемо пошукати підказку в кількох відомих та подібних до нас прикладах з історії.

Румунська революція проти набридливого Ніколає Чаушеску була досить стрімкою і тривала лише кілька днів.

Чаушеску тримався при владі понад 20 років. В останні роки його влади економіка Румунії працювала виключно на експорт, і це зробило рівень життя в країні одним з найгірших серед країн соціалістичного табору. Сам Чаушеску не приховував своєї любові до красивого життя та пропагував культ власної особистості.

Повстання проти режиму виникло майже на рівному місці. Взимку 1989 року в місті Тимишоарі після звільнення з посади пастора Ласло Тьокеша відбувся антиурядовий саботаж. Влада придушила бунт силою, відкривши вогонь по протестувальникам. Щоб емоційно згладити бунтівні настрої в країні, було вирішено провести велику демонстрацію в Бухаресті.

У столицю з усієї країни під загрозою втрати роботи було завезено до ста тисяч «добровольців». Все йшло по плану, Чаушеску читав типову патетичну промову. Але в якийсь момент під час його виступу з натовпу пролунав свист, хтось вистрелив петардою, почався крик «Тимишоара» і «Геть диктатора». Здоровенний мітинг із провладного різко перетворився в опозиційний. Чаушеску відверто розгубився і перервав промову.

Подію транслював у прямому ефірі єдиний румунський телеканал, який у той день дивилося три чверті громадян. Робити вигляд, що з країною все нормально, далі було неможливо. В той же день Чаушеску ввів війська в Бухарест, а наступного дня намагався втекти на гелікоптері. Однак армія, яка перейшла на бік народу, одразу спіймала і ліквідувала диктатора.

image

 Чаушеску танцює з Кім Ір Сеном в Північній Кореї, 1978 рік

image

Чаушеску вітає делегатів з'їзду Компартії, праворуч – перший віце-прем'єр Румунії Єлена Чаушеску

image

Демонстранти в Бухаресті

image

Румунські революціонери в кабінеті Ніколає Чаушеску

image

Новина про страту Ніколає та Єлени Чаушеску

Варто зазначити, що румунська революція була найбільш кровавою зміною влади у всій Східній Європи. Навіть після страти Чаушеску віддані йому підрозділи поліції продовжували воювати з населенням.

Румунський переворот показує непередбачуваність та ірраціональність, яка рухає революцією. Коли соціальна ситуація напружена, вибух може відбутися будь-якої миті, а хто стане його жертвою – народ чи влада – передбачити неможливо.

Аналогія з Україною: Чаушеску, як і Янукович, був прихильником розкоші; українська влада використовує адмінресурс у румунському стилі, організовуючи показові мітинги.

«Я шукав в усіх військових уставах і ніде не знайшов параграфа, де писалося б, що народна армія має стріляти в народ» – відповідь міністра оборони Румунії Василе Міля на заклик Чаушеску вирішувати конфлікт у Тимишоарі в силовий спосіб. Сам міністр під час революційних подій покінчив життя самогубством.

 

Цікаво читати також:

Куди зникають диктатори? Париж 1968

Куди зникають диктатори? Маніла 1986

Куди зникають диктатори? Сантьяго 1988

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Треба «пережити» минуле міста по-новому заради його майбутнього