Впродовж останніх 3 років в Україні сформувалися та виросли потужні організації, які не лише реалізують важливі соціальні проекти, а й згуртували навколо себе дієві спільноти. Ми поспілкувалися з керівниками та учасниками організацій «Агенти змін», «Тепле місто», Greencubator, «Дивовижні» – Максимом Головком, Романом Зінченком, Марією Насєдкіною та Яриною Мельник – про те, якими є їхні спільноти, як вони залучають їх до спільної роботи та які інструменти взаємодії використовують.

Агенти змін

«Агенти змін» прагнуть наблизити Київ до цивілізації та розширити зону комфорту в місті, змінюючи підходи до розробки міських проектів. Команда працює над оновленням візуальних комунікацій у Київському метрополітені, розробкою адресних покажчиків для Києва, довідником благоустрою новобудов та оновленням вулиці Ярославів Вал. 

Спільнота «Агентів змін» та рівень її залученості зростав разом з командою та новими проектами. Спершу кияни та найближче оточення спостерігало за тим, як команда дизайнерів-волонтерів розробляє оновлену схему метрополітену. Однак, як тільки «Агенти змін» створили організацію та почали робити проекти для міста на постійній основі, учасники спільноти почали активно долучатися до проектів, в тому числі і фінансово. «Агенти змін» почали формувати спільноту у групі на Facebook і сьогодні вона налічує 16 тисяч активних містян.

Інгредієнти росту "Агентів змін"

Одного разу начальник депо вирішив підправити схему на власний смак, учасники спільноти зауважили невідповідність та підняли хайп – схеми зняли, адміністрація Метрополітену все виправила. На думку команди, таку активну участь киян у міських проектах складно було уявити два роки тому.

Інструменти. Група у Facebook стала основним каналом комунікації та взаємодії зі спільнотою. У ній команда інформує про реалізацію проектів, проводить онлайн-трансляції з досліджень чи тестування, які проводить «в полі». На думку Максима Головка, учасника «Агентів змін», окрім кінцевого результату важливо показувати сам процес та підходи, і в цьому плані відеоролики – чудовий інструмент. Також команда проводить офлайн-презентації, які дають можливість обговорити проекти вживу у форматі діалогу.

Кейс. В проекті оновлення схем Київського метрополітену спільнота брала участь на всіх етапах – від розробки до тестування. За словами Максима Головка, схеми десятки разів вичитувалися самими користувачами, що забезпечило якість кінцевого продукту –  в результаті схеми вийшли без жодної помилки.

Ще один кейс – проект кишенькових схем метро, до якого долучився бізнес. Чотирьохстороння взаємодія між метрополітеном, користувачами, бізнесом та «Агентами змін» створила цінність для всього міста.

Greencubator

Greencubator прагне виховати покоління людей, які вірять в енергетичну демократію, інклюзивну енергетику і готові розвивати соціальні і технологічні інновації в Україні.

Спільнота. Організація об’єднує навколо себе підприємців, стартап-спільноту, держслужбовців та представників громад, інженерів і технологів, – усіх, кого цікавлять зелені технології і хто створює продукти та рішення на перетині науки, соціальних і технологічних інновацій, підприємництва.

Одним з чинників формування спільноти свого часу стали свіжі формати подій – кемпів та хакатонів, зокрема Energy Сamp та Tesla Сamp. Події на відкритому повітрі, які працюють від виробленої на місці енергії, сприяють відкритому та творчому спілкуванню.

Залучити представників громад, мерів та чиновників вдалося завдяки книзі «Місто старптапів», яку Greencubator видав українською.

Жодна важлива подія Greencubator не можлива без підтримки волонтерів. Саме вони допомагають в організації, створюють позитивну атмосферу та часто виступають амбасадорами ідей та цінностей, які сповідує Greencubator. В планах організації – більш активно залучати університетські спільноти та мережі підприємців.

Інструменти. Спільнота Greencubator складається з доволі різних середовищ, і способи взаємодії з ними можуть істотно відрізнятися одне від одного. Тому, координатор організації Роман Зінченко радить ретельно підбирати способи взаємодії відповідно до аудиторії та її потреб. Сьогодні організація у пошуках нових рішень, щоб комунікація зі спільнотою стала ще ефективнішою і в результаті вона отримувала більше можливостей. Окрім соціальних медіа, розсилок та зустрічей, команда планує запустити контент-платформу з таргетованим відбором можливостей для студентів, лідерів громад, підприємців, а також програму стажувань для талановитої молоді, навчальну програму для чиновників і мерів з візитами закордон для вивчення досвіду побудови екосистем.

Кейс. Залучивши інноваційні спільноти та центри по всій Україні, команді Greencubator вдалося організувати масштабний паралельний хакатон енергетичної свободи Hack4energy. Подія відбувалася в 11 містах одночасно і під час неї виникли десятки команд, які створили прототипи і відтестували власні ідеї у сфері демократизації енергетики та енергоефективності.

Дивовижні

«Дивовижні» розвивають культуру активізму і громадянського суспільства вцілому.

Спільнота. Дві великі групи, з якими працюють «Дивовижні», – проактивні люди та громадські активісти. Люди з ідеями та проектами часто з’являються спонтанно, тому спільнота може бути ситуативною, непостійною і швидкозмінною. Команда фіксує кожен успішно реалізований проект у кейс і у креативний спосіб доносить його громадськості. Цінність таких кейсів, на думку Марії Насєдкіної, координаторки «Дивовижних», у тому, що вони надихають та показують приклад для наслідування іншим.

Інгредієнти росту: Дивовижні

Інструменти. Незважаючи на такі характеристики спільноти, Дивовижним вдалося залучити близько 3000 осіб та сформувати мережу активістів з 300 людей, а також реалізувати проекти в дванадцяти містах України. Ключем до побудови активної спільноти стало живе спілкування на лекціях, воркшопах, фестивалях, громадських обговореннях, акціях з благоустрою, пікніках, смузі-вечірках. Формальне і неформальне спілкування, на думку Марії Несєдкіної, сприяє побудові довіри в спільноті.

Електронна розсилка, як показав досвід роботи, такого ефекту не дає. Команда залучає активістів у якості локальних експертів і проводить з ними глибинні інтерв’ю, щоб отримати актуальні знання про місто. «Дивовижні» допомагають активістам з організаційним розвитком і діляться з ними корисним контентом через лекції та розбори кейсів.  

Кейс. Один з найуспішніших прикладів – проект, реалізований у Запоріжжі протягом року. «Дивовижним» вдалося вибудувати тісні стосунки з місцевими активістами та залучити їх до організації фестивалю UCRAZYANS, який є своєрідним відкритим громадським простором. Учасники спільноти стали повноцінними партнерами і активно долучалися до наступних проектів, ділилися власним досвідом у проектах в інших містах. Стратегія поступових, еволюційних змін отримала своє ефективне підтвердження в міцних контактах між осередками активістів з різних міст.

Тепле місто

«Тепле місто» прагне збільшити кількість міждисциплінарних ініціатив у Івано-Франківську і сприяти їхній синергії, надихнути містян реалізовувати проекти.

Спільноту «Теплого міста» формують місцеві мешканці, ініціативи, мережа соціально-відповідального бізнесу з 60 партнерів та меценати-співзасновники Urban Space 100, а також ініціативи з інших міст. Саме активна сівпраця та залучення підприємців вирізняє спільноту «Теплого міста» з-посеред інших подібних платформ. Особливість підприємців, за словами Ярини Мельник, керівниці програми «Міські Гранти», в тому, що вони дуже добре відчувають цінність кожної гривні чи задіяного ресурсу, що піднімає планку проектів, і, на відміну від донорських організацій, більш оперативно можуть реагувати на потреби проектів чи спільноти.

Інструменти. Команда «Теплого міста» проводить навчальні події та щоквартальні зустрічі для бізнес-партнерів аби спонукати їх до взаємодії, залучає їх як експертів у грантові програми, як помічників у соціальні проекти. Крім постійних зустрічей для партнерів, організація у розсилках ділиться інформацією про події та процеси Urban Space 100.

З мешканцями та ініціативами команда тісно працює під час подачі на програму міських грантів та грантів від Urban Space 100, а на етапі реалізації допомагає отримати дозволи від міської ради, знайти підрядника чи залучити волонтерів. Ініціативи, які не отримали фінансування, «Тепле місто» підтримує порадами і консультаціями. Тісна робота на всіх етапах допомагає збудувати міцні зв’язки, тому навіть після завершення проектів їхні учасники залишаються частиною спільноти.

Кейс. Urban space 100 – громадський ресторан, який об’єднав співзасновників-меценатів з найрізноманітніших сфер як з Івано-Франківська, так і з за-меж міста. 50% від прибутку ресторану спрямовує на реалізацію соціально-культурних та урбаністичних проектів у місті. За 2,5 роки існування Urban Space 100, а це, в першу чергу, – його відвідувачі, профінансував 40 проектів на суму в півмільйона гривень. При цьому «Тепле місто» не впливає на рішення співзасновників-мецентів.

Модель Urban Space 100 викликала живий інтерес, що надихнуло команду запустити на її основі франшизу. Наступним відкриється Urban space 500 у Києві – саме зараз триває збір співзасновників.

Робота зі спільнотами – це кропітка робота, яка потребує часу та ресурсів, але у довгостроковій перспективі дає потужний ресурс організаціям, піднімає якість проектів та створює цінність для суспільства.

Фотографії надано проектами, представленними у статті.