Даша Подольцева з Comixans про створення урбаністичного артбуку, пошук сталої моделі та розвиток Івано-Франківська

Comixans – історії міста в коміксах – проект випускників школи CANactions Даші Подольцевої, Сашка Шевченка та Ярослава Яковлєва. Особливість цього артбуку не лише в тому, що він веде мову про місто в новому жанрі, а також – що 100% прибутку від його продажу йдуть на розвиток урбаністичних ініціатив.

Перший Comixans було присвячено Івано-Франківську. Про розширення географії, історію створення книги та чому франківці не кажуть «Франик» розповідає співавторка проекту ДАША ПОДОЛЬЦЕВА.

Усі гроші підуть на відновлення скверу перед Друкарнею у Франківську

Ми всі втрьох вчились в школі урбаністики CANactions, у рамках якої поїхали до Франківська робити дослідження про місто . Яро, Ярослав, робив різні замальовки, і в кінці їх залишилася ціла пачечка.

Багато з наших напрацювань для дослідження не увійшли в остаточну презентацію, і нам було шкода, що пропадає «добро». Спершу я думала, що своїми силами зробимо декілька артбуків, але потім ми дізналися про урбаністичні гранти. Надумали подати наш комікс, вирішили, що весь прибуток від продажів коміксу піде на урбаністичні покращення.

image

Ми не просимо на лавку, просимо на комікс, маємо проміжний продукт, який сам по собі мені подобається, а потім вже, умовно кажучи, робимо лавку. Але у нашому випадку це не лавка – усі гроші підуть на відновлення скверу перед Друкарнею у Франківську, а також на архітектурну школу та різні активності, івенти. Не просто посадити дерева та квіти – а зробити все більш концептуально. І це була пропозиція місцевої активної громади.

Може бути казка – але головним персонажем є саме місто

Наш артбук – це комікс, який розповідає історії міста. Історії про якусь проблему. Може бути казка – але головним персонажем є саме місто.

Читайте також: Співзасновниця «23 ресторани»: Всі заклади, які ми відкриваємо, ми робимо на сто років 

«Во-первых, это красиво». Це прикольно, гарний нестандартний сувенір. Більш глибокий сувенір, з історією. І це продукт для франківців, у нашому коміксі показуємо те, чого часом не бачать місцеві мешканці, бо для них це звичне середовище. Ми зробили цю книжку, думали, що буде сувенір про Івано-Франківськ, а увесь прибуток – кожні 80 гривень від продажу одного примірника відправляємо на друкарню.

В Франківську є дві паралельні реальності. Є ті, що переймаються, а є такі, що нічим не переймаються – можуть заклеїти банерами фасад, все перебудувати. Але я весь час порівнюю Київ та Франківск – там менше місто, тому можна більше зробити. Усі всіх знають, і легше робити проекти в менших містах. Бо Київ треба розбивати на маленькі райони, і робити такі речі по районах.

«Все погано, нічого міняти не треба»

Ми багато спілкувались з франківцями і вони поділились на дві групи. Одні казали, що їм усе подобається у своєму місті, з цим часом можна не погодитися. Інші ж казали, що все жахливо. Ми їх називали – «все погано, нічого міняти не треба».

І подумали, що цим коміксом ми зможемо якось привернути увагу до деталей і люди могли б аналізувати, що відбувається. Не до якогось психологічного сприйняття, а хоча б до мінімального аналізу. І наша надмета – в артбуці є стікери для скетчу, можеш сам замальовувати, робити скетчі.

Ми презентували комікс в Urban Space, там зібрались «усі свої», їм точно сподобалося. Але Тарас з радіо сказав, що Франківськ Фраником називають навколишні села, а франківчани кажуть Франківськ. І ще один мій друг сказав, що в команді є хтось російськомовний, бо українською це Франик, а не Франек, як у нас.

image

А ми ж думали, що це класна рима Франек – ранек. Та він зразу сказав : «О видно, що у вас російськомовний!». І це Ярослав насправді з Харкова придумав. Тому вийшло кумедно. Але в цілому позитивна реакція, на презентації сподобалось. Більше того пізніше наклейки на тематику коміксів почали з’являтися по всьому місту, а на Фейсбук почали надсилати перші скетчі.

Читайте також: Тарас Малий: Мене часто запитують: «Що ви робитимете, як історії про міста закінчаться?»

Це був наш перший проект, але ми хочемо розширювати географію проекту. Хочемо ще зробити про інші міста, наприклад, Харків, Київ та Одесу. Але це треба зрозуміти, яка сума нам треба – наприклад, можемо на проект зібрати через «Спільнокошт». Думали також дещо змінити історію – вводити персонажі в комікси і розповідати від їхнього імені.

Треба придумати модель, аби втримати баланс «безкоштовна робота – життя»

Хто чим займається? Ярослав вигадує комікси. Ідею обговорюємо втрьох, бо хоч і зібрали матеріал зі школи, треба було забрати, додати. Не хотіли, аби це виглядало як знущання з міста, хотіли зробити по-доброму.

Я займаюсь друком і графічним дизайном, Саша – концепцією, стратегію, плануванням, текстами. А глобальні штуки ми всі втрьох вирішуємо. Школа нас поєднала, продовжуємо спілкуватись , і я навіть не очікувала.

Я фрілансер, паралельно працюю на інших проектах, і це один із них. Але не можна сказати, що це хобі, скоріше робота. У нас у гранті був закладений маленький гонорар для кожного, але напрацювали ми набагато більше, і можна сказати навіть, що плати ніякої за це не було – двічі на квитки у Франківськ. Прибуток символічний, але якщо цей проект буде йти далі, будемо щось вигадувати.

Читайте також: Чому навчають на перших урбаністичних студіях України?

Безкоштовно працювати дуже тяжко. Ми хочемо розвиватись, мені цікаво зробити щось про Київ, адже в нас є сувеніри, але таких класних не так багато. Kyiv style мені подобався – записник зі скетчами. «Основи» видали прокольну книжку про Київ та Україну. Але загалом це класна незаповнена ніша.

image

Нам Саша кидав лінк, що на «Спільнокошті» збирають на книжку коміксів. Але це радше комікси, оповідання, а в нас інший концепт. Ми ще точно не знаємо, хто наш споживач, але чомусь враження таке, що ніша не заповнена. І я не бачила ще, щоб у нас були проекти, які повністю б весь прибуток віддавали на урбаністичні ініціативи.

Ми собі можемо дозволити це, бо отримали грант на друк, але надалі треба придумати сталу модель, без грантової допомоги, аби втримати баланс «безкоштовна робота – життя». Але точно, що ми залишимо – це віддавати прибуток на ініціативи. Інакше буде просто книжка – прикольна, але книжка. З таким концептом цікавіше. І зараз вже стає популярним віддавати прибуток.

Тому хочемо все продати, придумати сталу модель і отримати позитивний фідбек. А також зробити більше артбуків про інші міста.


Код Міста

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста»Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.


Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Бути значить робити. Досягати значить ставати. Іти на зустріч невизначеності значить відважно жити. Перемагати значить іти по кроку за раз до мети, не відстаючи в марафоні без відміряної дистанції ні на крок, щоб зрештою випередити ворога на півкорпусу.