#інгредієнти росту: ВУМ

#інгредієнти росту: ВУМ

263 22 хвилини хв. читання
7.10.2016
Остап Стасів мав за спиною кілька успішних проектів: радіо «Джем ФМ», газету «Обзор», Києво-Могилянську бізнес-школу, але йому набридло працювати на інших. Коли розпочався Майдан, Остапу стало зрозуміло, що країну змінять лише знання. Він долучився до створення Відкритого університету Майдану. Сьогодні разом з однодумцями він розвиває проект ВУМ як масштабну платформу дистанційної освіти.

Проект ВУМ відноситься до організацій постмайданівського покоління. Багато хто пам’ятає палкі сесії Відкритого університету Майдану, які навіть в важкий час боротьби з режимом Януковича не гаяли час і ширили серед «майданівців» знання.

Одразу після Майдану проект зазнав трансформацій, але головне – вирішив продовжити своє функціонування. Розвиток проекту підхопив ОСТАП СТАСІВ – представник спільноти випускників Києво-Могилянської бізнес-школи, яка стояла у самих його витоків. За понад два післямайданівських роки ВУМ встиг об’їхати країну зі «Школою свідомого громадянина» та перетворитися на освітню онлайн-платформу з ухилом у розвиток громадянських компетенцій.

Напередодні запуску інституційного краудфандингу проекту ВУМ ми зустрілися з Остапом та його колегами СЕРГІЄМ СЕРГІЄНКО та ІРИНОЮ КАШИНОЮ, щоб згадати історію проекту, а також обговорити його стратегію.

image

The Proposition / Все більше людей розуміють, що Україну змінить освіта

Остап Стасів, співзасновник та лідер ВУМу

ВУМ покликаний допомогти людям відповісти на два ключові питання: Яке моє місце в світі, та від якої діяльності я отримую найбільше задоволення?

Якщо людина знаходить відповіді на обидва ці питання, то її подальший розвиток – справа техніки. Піти навчатися на курси айтішників, бухгалтерів чи лідерства, вступити до університету чи піти на йогу. Або ж думати над тим, як розпочати власну справу.

Що таке самореалізація? Це, коли людина почувається комфортно в світі й точно знає, що робить, те, що хоче – не марнує життя.

Багато хто в Україні сьогодні почувається нереалізованим, нещасним та розгубленим. Ми не розуміємо, чому газ має стати дорожчим і хочемо платити мало, а краще – зовсім не платити. Ми не віримо, що десь у світі енергоресурси мають справжню ціну. І тому так страшно зараз пенсіонерам отримувати платіжки. Але давайте уявимо, що це сталося 25 років тому? Чи було б це зараз такою проблемою, і як сьогодні наше суспільство ставилося б до енергоефективності?

Мета ВУМ – допомогти людям зрозуміти свою роль у житті. Це – найголовніше для кожного, але цього, поки що, не вчать в школах і вишах. Ми зосереджені на громадянських компетенціях – певних навичках та вміннях, які дають людині можливість комфортно та з користю для себе й інших існувати в суспільстві, розвиватися самій та розвивати громаду, в якій вона живе.

image

Сергій Сергієнко, IT-адміністратор ВУМу

Ми сфокусовані на взаємодії між людиною, суспільством і державою. По-перше, ти маєш розуміти, що відбувається навколо і, по-друге, – що з цим робити. Якщо для того, щоб щось зробити, тобі не потрібна допомога іншого, твоє завдання зовсім неважке. Але якщо ціль глобальна, якщо йдеться про зміни в країні, то потрібно взаємодіяти з іншими.

Для розвитку інтелектуальних та наукомістких індустрій потрібна інтеграція – взаємодія між собою багатьох людей, держави, організацій. І цього досвіду інтеграції у нас дуже мало. Наша ціль – навчити людей співпраці, взаєморозуміння, лідерства, контролю. І це все – в трикутнику людина – суспільство – держава.

Зараз все більше людей розуміють, що Україну змінить освіта. Є дуже багато ефективних практик, які полегшують життя людини в питаннях звернення до державних установ, спілкування з сусідами, розвитку місцевих ініціатив тощо. Люди, які мають успішний досвід, тепер можуть його поширити, створивши дистанційний курс, щоб якомога більше людей зрозуміли, що це можливо і нарешті – почали діяти.

image

Наша основна ідея – треба діяти. Світ починає мінятися не від думок в твоїй голові, а від дій. Ми навіть написали сценарій та спільно з колегами з ГП «Нова Країна» створили мультфільм на цю тему.

Остап Стасів

ВУМ з'явився на світ як ініціатива представників бізнесу та громадських активістів, що мали досвід участі й організації в різноманітних хакатонах, проектах зеленої економіки, соціальному підприємництві. Це інноваційні люди, які вміють взаємодіяти з бізнес-світом, з громадським сектором, з іноземцями. Вони знайшли у ВУМі те, чого часто немає в класичному університеті.

Ми – принципово безкоштовні. При цьому нашими викладачами є люди, година яких в комерційних вишах, або в бізнес-консалтингу коштує десятки тисяч гривень. Але вони розуміють, що, якщо сьогодні ми не змінимо мислення в головах людей, не буде прогресу.

The People / Громадянські компетенції стають актуальними навіть для тих, хто ще не закінчив 11 клас

Остап Стасів

Мені принципово створити ту країну, в якій мені було би комфортно жити. І освіта та революція в головах для цього – основна річ.

Засновниками ВУМу було четверо людей. Окрім мене, це – Олександр Стародубцев, який створив проект прозорих закупівель Prozorro і став одним з його лідерів, також – Роман Тичківський, один з засновників і керівник «Української академії лідерства», та Юлія Тичківська, віце-президент Київської школи економіки (KSE) і співзасновниця Bendukidze Free Market Center. Так склалося, що всі вони пішли в свої проекти, а я залишився у ВУМі.

До проекту я тривалий час працював у корпоративному світі в українських та міжнародних компаніях. Наприклад, запускав у Києві радіостанцію «Джем ФМ», працював у друкованих та електронних ЗМІ – розвивав газету «Обзор». Пізніше потрапив до Києво-Могилянської бізнес-школи і долучився до команди проекту Innovations.com.ua, в якому я працював чотири роки. Також займався корпоративною освітою та управлінським консалтингом. Але в якийсь момент мені стало зрозуміло, що я більше не можу працювати на когось.

Пам’ятаю, сидів у Криму на мисі Сарич, це був День Конституції, і я зрозумів, що хочу працювати на власний проект. Ним став консалтинг з питань ОСББ і розвитку локальних громад. Я консультував кілька громад в Києві та Київській області. Акт виконаних робіт останнього консалтингового проекту я підписав за два дні до побиття студентів на Майдані...

image

Сергій прийшов в проект вже після Майдану, коли з’явилась ідея онлайн-платформи. Ми з ним обоє навчалися в Києво-Могилянській бізнес-школі. Сергій – технічна людина, на відміну від мене – гуманітарія. Ірина доєдналась до нас буквально місяць тому. Вона прийшла як маркетолог, бо наш проект почав ставити перед собою досить амбітні цілі. Олена Хіль доєдналась до проекту вже після Майдану, і наразі є головою нашого ГО та зв’язує нас всіх любов’ю та увагою. Загалом у проекті зараз задіяно дев’ять людей, у кожного своя роль і свої виклики.

Сергій Сергієнко

Пам’ятаю, під час Майдану я чітко знав про існування ВУМу, але я не фокусувався на ньому. Я звернув більшу увагу на нього тоді, коли зрозумів, що він може бути інструментом для змін.

Ми з Остапом разом брали участь у візійному проекті «Нова країна». Тоді я якраз зрозумів, що у нас в країні дуже мало соціальних інститутів, які навчають впровадженню ідей в життя та взаємодії між людиною, суспільством і державними структурами. А Остап якраз в цей час запросив мене до створення такого проекту – освітньої платформи ВУМ-онлайн.

Ірина Кашина, маркетинг-менеджер ВУМу

Майдан показав, що багато людей вже змінилися і хочуть жити краще. Зараз вони починають об'єднуватися. Важлива річ – дати їм конкретні інструменти змін.

Сергій Сергієнко

У кожній спільноті існують правила. Відповідно, до спільноти тягнуться ті люди, з якими ці правила резонують. В нашій спільноті більшість – люди, які розуміють, що в країні необхідні зміни і вони хочуть розповісти, яким чином їх можна впровадити.

image

Ірина Кашина

Цільові аудиторій зазвичай описують соціально-демографічними або віковими характеристиками. У нас все трішечки складніше. Наші характеристики емоційні. Наша аудиторія – людина будь-якого віку і будь-якого статусу, це може бути і студент, і бізнесмен, але це люди, у яких вже почалася революція в головах. Тому ми не можемо описувати цю аудиторію так, як це роблять зазвичай. Все що ми можемо – спілкуватися з цими людьми. Спілкуватися мовою змін та заради змін.

Остап Стасів

Наша аудиторія – це дорослі люди, що відчувають потребу в змінах. Середній вік аудиторій ВУМ-онлайн – 25-45 років, але цей ценз швидко опускається вниз. У нас був фантастичний досвід в Кривому Розі, коли на «Школу свідомого громадянина» прийшли хлопець і дівчина, яким було по 13 років. Я запитав їх, чому ви хочете прийти? Вони відповіли: справа в тому, що ми зараз хочемо розібратися в тому, про що ви говорите. Я зрозумів, що ми є свідками того, як громадянські компетенції стають актуальними для тих, хто ще не закінчив 11 клас.

The Performance / Ми маємо в країні фантастичний інтелектуальний ресурс

Остап Стасів

На Майдані спершу я долучився до Громадського оперативного штабу (ГОШ). А потім, після зустрічі випускників Могилянської бізнес-школи ми вирішили, що варто допомагати не лише дровами чи грошима, але і проектами.

Ідея вчитися висіла в повітрі з самого початку Майдану. Крім нас на Майдані вчити починали Київська Школа Економіки (KSE), Аспен інститут, якісь дівчата в Жовтневому палаці. Ми спілкувались з ними через фейсбук і змогли прийти до розуміння, що потрібно діяти разом. В той же час Сашко Положинський та Юлія (Кочерган) Тичківська у рамках громадської ініціативи «Незлий Майдан» займалися встановленням освітньої сцени на Майдані. В середині грудня сцена з’явилася біля Лядських воріт і ми почали лекції.

image

Вже після Майдану постало питання: чи є сенс це продовжувати? Думки в команді були різними. Частина команди вирішила, що Майдан припинився як місце, але – не як ідея та процес. Тому ми вирішили продовжити займатися громадянською освітою.

Згодом це переросло в освітній рух, потім ГО та різні освітні проекти такі, як «Школа свідомого громадянина». В цьому проекті в більш як двадцяти містах України читали свої лекції Валерій Пекар, Олександр Солонтай, Анна Валенса, та виникали місцеві ініціативи такі, як дніпровська команда ГО «Громадський контроль».

Ірина Кашина

Більшість людей досі сприймають ВУМ як офлайн-ініціативу, хоча вона все більше переходить в інтернет, адже саме всесвітня павутина дає можливість охопити багатомільйонну аудиторію. Інтернет-платформа вже є та буде покращуватися і з технічної точки зору, і з точки зору зручності для аудиторії.

Остап Стасів

Ідея «Школи свідомого громадянина» спочатку виникла у наших колег Анни Валенси, Влади Каневської, Дмитра Мельника. Ми з Сашком Стародубцевим дуже хотіли створити щось, крім лекцій на Майдані, – більш системну передачу знань.

«Школа свідомого громадянина» стала таким експериментом, де ми спробували через фасилітаційні практики доносити знання у вигляді лекцій та певних вправ. Спочатку це були практики діалогів, далі переросло в стратегічні сесії.

image

За 18 місяців ми відвідали 26 міст, залучили аудиторію в три тисячі людей, отримали результати на місцях. Звісно, цього було недостатньо, щоб пройти точку неповернення. Тоді виникло запитання, як нам поширити наш досвід та знання на більшу аудиторію. Вирішили йти в інтернет. Ідею запропонував Дмитро Савочкін і це була можливість поділитися знаннями з величезною кількістю людей. Ми почали об’єднувати наші освітні продукти в пакетні пропозиції.

Сергій Сергієнко

Я – айтішник, а задача айтішників завжди була полегшити життя. Ми націлені на успіх нашого клієнта. Наші курси покликані полегшувати життя нашим слухачам. Наприклад, якщо тобі потрібно отримати якусь довідку, ти можеш зайти на курс про відкриті реєстри і там тобі розкажуть, де і як її взяти без черг та поневірянь по кабінетах.

Інші корисні курси дозволяють зрозуміти, чому люди навколо такі різніКожен курс вирішує конкретну проблему. І якщо всі їх звести докупи, вони допоможуть вирішити масу проблем – сформують нове світосприйняття. У слухача більше не виникне відчуття, несправедливості світу, натомість буде розуміння, що це природні процеси, в яких кожен має своє місце і кожен може впливати на перебіг подій. Від цього стає легше. Це дає натхнення і сили.

Остап Стасів

У Ейнштейна якось запитали, як відбувається відкриття в науці. Він відповів: є ті, хто знає, що щось неможливо, і один невіглас, який в цьому сумнівається. Ми хочемо показати, що суспільство набагато більш багатогранна субстанція, ніж нам кажуть про це стереотипи.

Ми побачили, що в країні є фантастичний інтелектуальний ресурс, який готовий з нами співпрацювати. Це люди, яким вдалося зробити маленькі революції – кожна на своєму місці. І ці люди готові ділитися історіями своїх перемог. Комусь, наприклад, вдалося переконати районну владу, що смітники не повинні стояти на автобусній зупинці, хтось працює над проектом енергозбереження в багатоквартирному будинку, хтось розвиває культурні проекти.

Дуже символічним є те, що першого вересня 2016 року на ВУМ-онлайн стартував курс «Вступ до критичного мислення». Його основна теза: друзі, не бійтесь сумніватись, не бійтесь ставити під сумнів навіть те, що ви зараз чуєте в цьому курсі. В курсі йдеться про закони логіки та логічні пастки, на яких базуються маніпуляції. Все, що ми робимо, – намагаємося довести, що неможливого немає, а обмеження є лише в голові. 

The Plan / Ще один пласт нашої діяльності – формування нового чиновника

Остап Стасів

Ми розуміємо, що онлайн – це не панацея. Дуже багато людей в цьому світі не хочуть сидіти і дивитися довго на екран, їм хочеться перемикання та екшну. Тому зустрічі офлайн і спілкування – важлива частина нашої роботи.

Ми продовжуємо розробляти спеціалізовані «школи» – короткі цикли лекцій та вправ для певних аудиторій або з певної тематики. У нас вже є програми для жителів прифронтових районів Донецької та Луганської областей. Ми хочемо розмовляти з ними їхньою мовою про їхні проблеми. Вже в жовтні ми також плануємо їхати по Україні з лекціями для слухачів, які вже є з нами онлайн і для нових наших студентів, яких сподіваємося залучити під час «живих» зустрічей.

На найближчі два роки ми плануємо нові школи, впровадження курсів громадянської освіти до шкільної програми, нові дистанційні курси. Крім того ми домовився з «Теплим містом» – цією неймовірною лабораторією в Івано-Франківську – що ми оцифруємо все, що вони зробили за ці два роки.

Те, що ми виходимо на інституційний краудфандинг – дуже важливо. Це – наш спосіб бути в тренді. Ми – дійсно зрілий рух з гарним результатом і бекграундом. Для нас це також і намагання формувати культуру sharing economy – економіки спільного. Ми хочемо навчити громадян голосувати грошима за те, в що вони вірять. В нашому суспільстві поки що до цього не звикли . Але українське громадянське суспільство без незалежної фінансової підтримки буде дуже слабким.

Сергій Сергієнко

Стосовно краудфандингу, так вже склалося природно, що людина більше цінує те, за що заплатила часом, енергією, грошима. Крім того, люди мають знати, скільки це коштує, бо коли є відчуття, що щось коштує мало, ми його несвідомо витрачаємо – це як з тими ж тарифами на газ.

Завдяки краудфандингу у нас збільшиться швидкість та енергія на додаткові можливості, щоб люди в одній точці змогли знайти все те, що ми запропонували по темі взаємодії людини, суспільства і держави.

image

Це – як дерево, яке і саме росте, але якщо його поливати, то воно починає рости швидше. Якщо ви хочете, щоб дерево росло швидше і було більше гілочок, які за допомогою нових курсів покриють більше напрямків, то його потрібно поливати. Краудфандинг і є цією лійкою, якою зрошуємо корисне дерево.

Наша основна ідея – щоб щасливі люди жили в успішній державі. Для цього потрібно, щоб зросла критична маса людей, у яких змінилося світосприйняття.

Ірина Кашина

В нашій назві є слово «Майдан». Кожен вкладає в це слово щось своє, але, безумовно, він був колосальною зміною. Участь в краудфандингу – це також про зміни. Вона створює відчуття причетності до змін. Навіть коли ми обирали подарунки для краудфандингу, ми виходили з того, що вони мають відповідати нашим цінностям. Ми не даємо чашок чи ручок, ми даруємо можливість розвиватися.

Остап Стасів

Що отримає людина, яка «проголосує» за нас на краудфандингу? Перше – банк знань, де вона зможе знайти відповіді на запитання, які виникають в суспільному житті. Цим банком знань є ВУМ-онлайн.

Друге – зможе спостерігати зміни в головах людей, що зараз перебувають на окупованих територіях. В неокупованій частині Донецької та Луганської областей багато людей зараз мислять так само, як і люди на окупованих територіях. Тому їм потрібно запропонувати інструменти, як вирватися з пасток телебачення та інформаційної війни, в умовах якої ми живемо. Відповідно, ми будемо працювати в цьому напрямку.

image

Ще один пласт в суспільстві, з яким треба працювати – це чиновники. Вони хочуть діяти так, як звикли, але після Майдану такі дії вже неприйнятні для людей і країни. Тому ще один напрям нашої діяльності – формування нового чиновника. При чому мова не йде про нових людей, яких ми навчимо чогось (хоча це був би найкращий спосіб), а про формування програми, яка б стала суспільним договором між громадянином та його представником на державному рівні.

The Potential / В школі потрібно вчити бути не слухняними виконавцями, а якісними громадянами

Сергій Сергієнко

Якщо ми розглядаємо ринок освіти взагалі, то університети і Coursera – це канал передачі знань, накопичених людством. Ми ж сфокусовані не на загальному пулі знань, а на тому, що стосується взаємодії людини – суспільства – держави. А також – на речах, які мають дати людині повну картину світу та уникнути неправильних висновків. 

Остап Стасів

Якщо говорити про освітній ринок сьогодні, він насправді дуже швидко розвивається. Доказом цього є те, наскільки швидко MOOC-курси розвинулися у світі. У Coursera вже понад 15 мільйонів слухачів. А завдяки колегам з Prometeus ми точно отримали уявлення про те, що в Україні є класний дистанційний освітній ринок.

Але проблема в тому, що в нашій країні живе 42 мільйони людей, 95% з яких не розмовляють англійською, отже вони абсолютно обмежені відносно тих фантастичних ресурсів, які є зараз доступні у мережі. Крім того більшість людей у нас є носіями радянського мислення. Їх вчили багатьох наук, але не вчили простих речей Чому генії та доктори наук, йшли працювати двірниками в дев'яностих роках? Це – не наслідок того, що були погані часи чи погані обставини, а – того, що люди просто були не готові до змін.

Більшість MOOC заточені на формування спеціалізованих навиків. Хочеш продавати більше, ми тебе навчимо SEO, хочеш зрозуміти, що відбувається з країною, розберися в історії, хочеш розумітися на економіці, давай поговоримо про макроекономіку, а тоді про мікроекономіку, а тоді про економіку двадцять першого століття.

Це – прекрасно, але це не допомагає тим, хто хоче на своєму місці, наприклад, долучитися до створення позитивних змін в країні. Всі знають, що погано. Мало хто знає, як це погане подолати. Сьогодні потрібні прості та короткі знання із громадянських компетенцій. Які подаються простою мовою та простими поняттями. Я не кажу, що нам все вдалося зробити, але ми на це націлені.

Ми не прагнемо бути «українською Курсерою», де люди навчатимуться загальних наук. Ми хочемо навчити людей вчитися, для нас це важливо. Ми хочемо вчити людей мислити критично та стратегічно. Інформація, яку ми подаємо в курсах, береться з англомовних джерел, які 95% людей ніколи б не прочитали. Зараз ми, наприклад, готуємо ще один курс про соціальний маркетинг. Він був підготовлений для Варшавського університету імені Корчака. Вже під час його читання студентам викладач зрозумів різницю між маркетингом класичним та соціальним. З'ясувалося, що це – абсолютно різні дисципліни. 

Сергій Сергієнко

Коли нас запитують, чому ви зараз створюєте ВУМ-онлайн, ми відповідаємо, що його потрібно було створити ще 10 років тому. Тоді б у нас була достатня швидкість для втілення змін. Нам бракує цього втраченого часу. Але далі логіка проста – беремо і робимо. 

Остап Стасів

Наразі нам все ще бракує людей, які були б готові швидко прийняти наші ідеї та впроваджувати їх на місцях, хоча мережа у нас побудована. Також нам бракує знань, як донести наші ідеї до органів державної влади. Ми – паралельна інституція, ми нічого спільного з державою не маємо, бо все, до чого торкається держава, це як з Мідасом, тільки там виходить не золото.

image

Але ж держава – це ми. І нам все одно потрібно навчитися з нею працювати, щоб ідея громадянських компетенцій з'явилися в шкільній програмі. Щоб дітей вчили не того, як бути слухняними виконавцями, а того, як бути якісними громадянами і достойними людьми. На щастя, зараз ми маємо уявлення, де ми будемо через два роки, маємо стратегію і людей, які готові цю стратегію втілювати.

Ми дуже скромні. Ми згодні на 10% населення України. Якщо ми переконаємо 10% населення України стати якісним громадянами, це буде той момент коли Україна перетвориться на космічну ракету і за нею не встигатиме весь світ.

Майдан був прикладом самоорганізації, яких не знав світ. Саме тому в Україні зараз працюють соціологи, тому Френсіс Фукуяма стає викладачем УКУ, тому про Україну багато пише і говорить Тімоті Снайдер. Ми є інноваційним суспільством, яке ще саме не усвідомило свою інноваційність. Саме зберегти цей рівень покликаний ВУМ – через освіту і формування громадянських компетенцій.

Найголовніше в нашій стратегії – це формування людей, що готові до змін. Це – найбільша проблема нашого суспільства. Більшість людей бояться змін. Навіть пересісти з одного столу за інший – величезна проблема для багатьох, бо так звикли.

Я бачив на «Гогольфесті» влучну фразу: «Мій дід копав, мій батько копав, а я не буду». Це дуже серйозний виклик і не всі до цього готові. Ми хотіли б почати робити речі, які будуть розвивати готовність до цих змін.

Читайте також:

#інгредієнти росту: Гараж Генг

#інгредієнти росту: CANactions

#інгредієнти росту: «Дивовижні»

#інгредієнти росту: ЛКП «Лев»

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Упражнение по технике коллажа может быть вводным для разговора об эпохе постмодернизма, которая начинается в начале XX века и по мнению экспертов, продолжается до сегодня.