#інгредієнти росту: Громадське радіо

#інгредієнти росту: Громадське радіо

354 14 хвилин хв. читання
31.10.2016
Головна ціль «Громадського радіо» – національне мовлення. Відповідно, ми хочемо збирати фінансування на роботу редакції. Людина, яка підтримає нас на «Спільнокошті», має усвідомити, що вона є донором дуже класного і потрібного для країни проекту. Така людина буде фундатором справді незалежного радіо, отримає статус стейкхолдера свободи слова.

Одне з найбільш шанованих та помітних незалежних медіа в Україні – «Громадське радіо» – розпочало свою діяльність напередодні Майдану. Пропрацювавши певний час онлайн, радіо з’явилося на ФМ-частотах та переорієнтувало фокус своєї роботи на Схід України. В кілька разів за цей час зросла і команда проекту. Етапні кроки в своєму розвитку «Громадське радіо» робило зокрема завдяки фінансуванню від своєї аудиторії, яка мала нагоду підтримати улюблений проект через «Спільнокошт».

Сьогодні «Громадське» стоїть на порозі наступних трансформацій. В серпні цього року нові віхи діяльності радіо були озвучені на його дні народженні. Нова стратегія проекту зокрема має на меті інтеграцію «Громадського радіо» в українське суспільне мовлення, вихід на національний рівень, досягнення сталого фінансування.

Щоб обговорити цю стратегію та нові плани щодо «Спільнокошту», ми зустрілися в студії «ГРОМАДСЬКОГО РАДІО», яка знаходиться за легендарною для українських радіослухачів адресою Хрещатик 26.

image

The Proposition / Незалежність – це наша фішка

Петро Кошуков, директор з розвитку

На сьогоднішній день наше суспільство все ще нагадує підлітків, яких досі годують дорослі дяді і тьоті. Ми готуємо продукт, який точно потрібен дорослим українцям. На жаль, більшість слухачів не розуміють, що таке незалежний мовник. Common knowledge завжди намагається приписати будь-яке медіа до політичних впливів. Це при тому, що в Україні немає жодного незалежного радіо з амбіціями національного.

Марія Лебєдєва, редакторка сайту

Незалежність – це наша фішка. Радіо по своїй природі формат медіа, яке дозволяє мінімум втручання та редагування. Сирий потік інформації йде та максимально швидко потрапляє до слухача.

Віталій Хоменко, грант-менеджер

Ми творимо незалежний медійний продукт, де будь-яка суперечлива тема буде розкриватися з обох або більшої кількості протилежних позицій. Близько 90% медіа в Україні належить комусь, і вся політична реклама може іти від людини, яка володіє цим каналом. Їхні редакції також не мають внутрішнього супротиву до такого.

Недарма наш слоган каже: слухайте та думайте. Ми даємо незаангажовану інформацію з перевірених джерел. Якщо прийде дядечко згори і попросить себе прорекламувати, ми того не зробимо.

image

Кирило Лукеренко, головний редактор

Ми хочемо розвивати в Україні суспільне радіо. Того самого прагнуть і колеги з Суспільного мовлення. Але ми створюємо з нуля, а вони ідуть іншим шляхом, реформуючи того державного мовника, що уже є. Це болючий процес і, як я розумію, він зосереджений більше на телебаченні. А тепер на них ще «впало» Євробачення, і схоже, що радіо не в найближчих пріоритетах.

The People / Журналісти, які робили перше «Громадське радіо» спочатку скептично ставилися до нас

Кирило

В червні 2013 року Андрій Куликов запропонував робити разом радіо. Ми з ним раніше працювали на BBC, в Українській службі, в Лондоні. Наша посада там називалась «продюсер», і це означало, що ми робимо все: і новини, і програми, і на сайті працюємо. Тому ми добре знали один одного та довіряли один одному професійно.

Але сама ідея народилася раніше, коли до Андрія з такою пропозицією звернулись зовсім різні люди: Наталя Соколенко і Олександр Бузюк. Вони вирішили відновити перше «Громадське радіо», що працювало у 2002-2005 роках.

Журналісти, які робили перше «Громадське радіо», скептично ставилися до нас, особливо спочатку. Пізніше деякі почали співпрацювати з нами, як наприклад, Андрій Сайчук, який там робив новини.

Я насправді одразу претендував на головного редактора. Але після того, як виявилося, що ніхто не вміє і не хоче шукати гроші, мені довелося займатися і грошима. Значна частина грантових програм, на які ми подавались, пройшли крізь мене. Зараз з’явився Петро, і це таке щастя!

image

Петро

На «Громадському радіо» я – директор з розвитку, я приєднався до проекту лише чотири місяці тому. Прийшов з індустрії international development. Хоча журналістський досвід у мене також був, і був пов’язаний з революцією та війною: для мене самого було сюрпризом, що під час революції я почав допомагати міжнародним журналістам з «Аль Джазіри».

Більшість своєї кар’єри я працював в міжнародних проектах розвитку, тому в мене дуже добре відчуття щодо того, що там робиться. Я вважаю це дуже цінний досвід для того, щоб шукати фінансування з боку міжнародних донорів. Але в той же час я маю бажання вийти з-під впливу донорів, бо це суперечить нашим стратегічним цілям.

Віталій

Я з’явився на «Громадському радіо» в травні минулого року. Після закінчення університету я потрапив сюди на стажування. У мене основний фах історія, але вирішив спробувати себе, як журналіста. З цього нічого не вийшло, я пішов шукати далі, але потім на «Громадському радіо» з’явилась вакансія грант-менеджер, і, хоча я не мав уявлення, що це, я вирішив спробувати.

image

Ліза Кузьменко, PR та комунікації

У мене юридична освіта, я п’ять років працювала в університеті, але водночас багато займалася громадськими справами. В якийсь момент, волонтерство стало моєю роботою. Я пішла працювати в третій сектор та часто приходила на «Громадське радіо» як правозахисниця. Мені дуже подобалась ця радіо-атмосфера. Згодом, через Андрія Куликова дізналась, що є можливість приєднатися до команди.

Я працюю з «Громадське радіо» лише кілька місяців, тому знаю, як це виглядає зі сторони. Здається, ніби, працює десять людей. Насправді, це велика команда і редакція, це дорогі передавачі, а мовити – це так дорого. Мені здавалося, що є лише навушники, студія - і будь-ласка, є радіо!

Кирило

Це один з тактичних кроків нашого майбутнього краудфандингу – дати людям зрозуміти, що нас тут багато. Понад шістдесят людей працюють і роблять досить різні речі.

Петро

Більшість з цих людей – це журналісти, редактори, працівники сайту, ведучі. Це мобільна та багатофункціональна група журналістів. Також, у нас 12 технічних працівників – звукоінженери, техніки, адміністратори. І лише я, заступник голови правління Олександр Бузюк та два бухгалтери – люди, які журналістикою переважно не займаються, а працюють в менеджменті.

image

Марія

Я прийшла на «Громадське радіо» лише місяць тому, але вже зрозуміла робочий процес. За кожною програмою стоїть окрема команда. Є редактори, є ведучі, які розробляють ідею програми, думають, кого запросити, і як з людини, яка прийде в студію, витягнути максимально цікаву інформацію. Після цього треба думати, як це все цікаво розмістити на сайті. Це не просто розшифровка того, що відбувалося, це має бути читабельний текст, який май чіпляти і цікавити людину заходити і слухати далі.

Крім цього є команда, яка працює над новинами, намагається шукати ексклюзивні теми та давати їх не стільки швидко, скільки якісно. Також є багато регіональних кореспондентів-стрінгерів, які пишуть тексти. Деякі журналісти ходять робити репортажі на події, що відбуваються в місті. Якби таких, як наша Маша Зав’ялова, було декілька, ми б мали чим покрити весь наш ефір, бо в неї завжди виходять дуже цікаві репортажі. Дуже часто те, що звучить в процесі розмови під час передач, також є новинами – речами, про які ніхто ніколи не говорив.

Кирило

Спочатку ми працювали тільки в інтернеті, потім з’явилися на радіохвилях дружніх станцій, а потім пішли по шляху мовлення на Донбасі, бо зрозуміли, що це той регіон, де ми потрібні найбільше, бо там був інформаційний вакуум.

The Performance / Підбір подкастів визначається тим, яке фінансування ми на них знайшли

Петро

В Україні в форматі News&Talk у нас немає серйозної конкуренції. Все, що наразі мовить, – політичні проекти зі зрозумілими хвостами і намаганнями подати це як незалежний продукт.

Кирило

Конкуренти в нашій ніші розмовного радіо – «Українське радіо» і «Ера», які мають величезні мережі охоплення і великі машини, що часто вхолосту працюють. В Києві крім цього є «Голос столиці», «Вести». Але у всіх є проблеми з якісним контентом. У нас він теж не ідеальний, але ми вважаємо, що дещо кращий. Але у нас менша мережа, і тому в них аудиторія – сотні тисяч, у нас  – десятки. В інтернеті у нас кращі позиції, але у тих же «Радио Вести» сильний інтернет-портал, де радіо об’єднане з газетою «Вести». 

image

Ірина Славінська, авторка і ведуча програм

Раніше ми мали дві години мовлення «Громадської хвилі» на хвилях УР1, причому це було спільне виробництво. Наразі наші колеги виробляють одну годину, і ми не можемо це назвати нашим мовленням, воно цілком належить Першому каналу Українського радіо. Цю годину я і мої колеги готуємо, як підсумковий інформаційно-анлітичний випуск. Вона поширюється на цілу мережу першого каналу, і її чує ціла Україна.

Кирило

Зараз у нас є тринадцять точок мовлення. Нас можна почути в Києві та на Донбасі. Розширення географії коштує грошей: участь у конкурсах розподілу частот, встановлення передатчиків, їх обслуговування та інше.

Ірина

Якщо говорити про наш нинішній стан, маємо дев’ять години прямих ефірів на день, в неділю – десять, разом з музичною програмою Андрія Куликова «Пора року». 

image

Кирило

Частину програм ми виробляємо в записаному вигляді. Іра робить програму «Антена». Є програма про правову допомогу «Ген справедливості». Програма «Точки опори» – психологічно-соціальна допомога усім, хто потрапив у складні життєві ситуації через конфлікт на Донбасі. Є музична програма «Внутрішня музика», яка виходить по четвергам. Є програма «Правова абетка», де ми намагаємося простою мовою пояснити закони. Є програма «Територія» про децентралізацію. І «Зустрічі» про україно-єврейські стосунки. Були ще подкасти, їх теми визначаються тим, яке фінансування ми на них знайшли.

Тематично ми часто обмежені ґрантовими програмами. Тому однією з задач цього спільнокошту буде також можливість робити менш утилітарні подкасти, наприклад, на тему історії, спілкування зі старшими людьми, звуковий архів українців. Є задуми робити ті речі, які ніхто не робить. Є ідея скопіювати один гарний американський формат, щоб кожна людина розповідала свою історію.

Особливість нашого мовлення в тому, що ми працюємо на тих грошах, які є, і на коштовні проекти, які дають мало ефіру, у нас поки не лишається сил. Прямі ефіри робити простіше – садиш людей в студію і розмовляєш. Але стратегія така, що ми хочемо робити записані програми з гарним звуком, якісними текстами, і найударнішими шматочками інтерв’ю. Тобто ми хочемо робити і більш ретельну деталізовану роботу.

The Plan / Бути доступними для 95% населення України

Петро

Головна ціль «Громадського радіо» – національне мовлення. Відповідно, ми хочемо збирати фінансування на роботу редакції. Людина, яка підтримає нас на «Спільнокошті», має усвідомити, що вона є донором дуже класного і потрібного для країни проекту. Така людина буде фундатором справді незалежного радіо, отримає статус стейкхолдера свободи слова.

Ірина

Це буде вже четверта наша спільнокошт-кампанія. Фундаментальна різниця цієї від попередніх в тому, що це буде спільнокошт не на конкретний проект, а присвячений нашим стратегічним мріям та візіям.

Кирило

На нашому дні народженні в серпні ми представили нашу стратегію 2020. Ми хочемо з’явитися у великих містах, ми прагнемо дістатися аудиторії великих міст: FM- та 3G-аудиторії. На жаль, ми не можемо сказати зараз в яких саме містах, тому що розподіл частот залежить не від нас.

Відповідно буде змінюватися і контент – ми будемо збільшувати в ефірі обсяги інформації про ті регіони, в яких з'являтимемося.

image

Петро

Ми також хочемо виправити свій імідж як радіо, яке мовить тільки на Схід. Замовлення на східну тематику було нашою соціальною місією, тому що ми розуміли, що цьому регіону не вистачало незалежного та україноцентричного мовлення. 

Ірина

Також, згідно стратегії, у нас є така амбітна мета – бути доступними для 95% населення України. Щоб люди, які різними способами доставляють собі радіо, мали можливість отримати його в зручний для себе спосіб: на смартфоні, планшеті чи через радіоприймач з антеною.

Також у нас є ціль щодо зміни контенту. Ми хочемо більше годин живого мовлення та більше різноманітних тематик. У нас є давня мрія робити контент для дітей та підлітків, а також, можливо, трохи більше розважальних просвітницьких програм. Я жартую, що варто додати трохи глянцю.

Також у нас є цілі по реорганізації роботи команди. Ми хочемо розвивати організаційну архітектоніку. Це вже більше історія про HR, і це також – невидимий процес.

Щодо самоокупності – у щастя людського три рівних є крила: краудфандинг, донори, реклама.

Кирило

… і волонтерство. Тобто крила чотири.

Петро

Що стосується донорства, ми хочемо зменшити його частку. Адже його присутність суперечить системі сталості як такій. Говорячи про сталість, ми віримо, що збільшення аудиторії приведе до нашої появи в національних рейтингах. Після того як це відбудеться, на це відреагує рекламний ринок, і ми зможемо більше фінансувати свою діяльність за рахунок реклами. Тому в найближчі пару років ми хочемо побудувати модель Non-Profit Public Radio.

The Potential / Нас читають лідери громадської думки

Кирило

Ми зараз розуміємо, що нам треба розширювати аудиторію. Наша нинішня радіо-аудиторія, відповідно до соціологічних досліджень, це переважно небагаті люди. Але, крім цього, у нас є інтернет-аудиторія, яка зовсім інша. Це – молодші люди з великих міст, більш освічена і заможніша, але вона до нас звертається спорадично. Також є люди, які нас читають в Америці та Європі. Вони також зовсім інакші.

Щодо політичного впливу, ми знаємо, що нас читають і лідери громадської думки. Крім того, нас часто цитують інші засоби масової інформації, в тому числі «Українська правда». Це все тому, що ми намагаємося бути первинним джерелом інформації.

 

image

Петро

Способом доступу до ширшої аудиторії може бути простий «додаток» із нашим радіо в їхніх ґаджетах.

Кирило

Ще однією ідеєю може бути співпраця з мобільними операторами, щоб вони включали в свої пакети безкоштовний стрім «Громадського радіо». Можливо є сенс із ними уже почати про це говорити.

Ірина

Наразі у нас не вистачає ранкового контенту – з 9:00 до 12:00 немає нічого свіжого, крім новин, лише записані програми. Також хочеться більше просвітницького контенту, наприклад, про здоровий спосіб життя та харчування.

Ще одна ідея, яка виникла ще у 2013 році, коли ми вперше зібралися, робити щось легке, наприклад, запрошувати письменників, щоб вони читали свої тексти. Але в продакшені це виходить складно. Потрібно займатися авторськими правами, має бути окремий редактор. Це купа роботи, майже як радіотеатр.

 

image

Петро

Є також ідеї щодо мультимедійності, наприклад, те, що стосується відео. З цим багато хто на радіо експериментує. Якщо вдасться це зробити краще ніж інші, це може бути цікаво.

Є також музичні ідеї, наприклад, по прямій трансляції музичних подій. Це також потребує технічного зміцнення.

Ірина

Але для цього, наприклад, потрібна більша студія, щоб туди вміщалась барабанна установка, контрабас або інші великого розміру інструменти.

Читайте також:

#інгредієнти росту: Гараж Генг

#інгредієнти росту: ВУМ

#інгредієнти росту: CANactions

#інгредієнти росту: «Дивовижні»

#інгредієнти росту: ЛКП «Лев»

Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Зрозумілі поради, завдяки яким бізнес зможе вийти на краудфандинг, а значить залучити ресурси, підвищити впізнаваність свого бренду та зростити спроможність команди.

Молодь, яка має ментора на 130% частіше посідає керівні посади, та на 55% менше пропускають уроки, ніж їх однолітки, згідно з даними однієї з найбільших менторських організацій для молоді в США MENTOR