The Proposition / Фемінізм – не лише про становище жінки, але і про широкі зміни соціальних норм

Як і багато інших волонтерських ініціатив, «Феміністична майстерня» починалася із об’єднання подруг, які хотіли мати простір, аби піднімати питання соціальної рівності з особливим фокусом на темі ґендерної дискримінації.

Перед заснуванням «Майстерні» відбулося багато розмов про те, що кожна з дівчат розуміє під фемінізмом, таке собі «звіряння годинників». Тоді ми й прийняли консенсусний варіант, що фемінізм для нас – це не лише про покращення становища жінки, але і про більш широкі зміни соціальних норм. Про протидію різним формам дискримінації і насилля, про сприяння становленню більш різноманітного та справедливого суспільства. Це твердження досі залишається актуальним.

«Феміністична майстерня» планувалась з думкою про певний простір, де жінки та дівчата почуватимуться безпечно та комфортно, зможуть вільно спілкуватися та ділитися певними переживаннями, які в публічному дискурсі є часто невидимими та замовчуваними. Також засновниці прагнули, щоб відвідувачки могли поглиблювати свої знання щодо певних «традиційно чоловічих» тем, – політика, економіка, механіка, інженерія тощо.

Аби окреслити мету ініціативи, потрібно заглибитися в історію фемінізму, проаналізувати сучасний стан ґендерної рівності в Україні тощо. Однак спробуємо це зробити в контексті нещодавнього онлайн-флешмобу #яНеБоюсьСказати, розпочатим громадською діячкою Настею Мельниченко, де жінки розповідали про досвід сексуальних домагань та насилля, що вони зазнавали. До флешмобу доєдналося багато чоловіків, зізнаючись, що вони ніколи не усвідомлювали масштабів проблеми.

Сексуальне насилля є найбільш шокуючим аспектом, але це лише верхівка айсбергу, остання ланка в ланцюзі дискримінації. Воно починається від широко розповсюджених упереджень щодо «природної» пасивності жінки та ставлення до неї як до об’єкта, від таких популярних наративів, як «динамо», що відмовляють жінці у праві в будь-який момент взаємодії сказати «ні». Всі просвітницькі заходи «Феміністичної майстерні», акції та марші спрямовані якраз на створення такого суспільства, де всі фактичні та символічні права є доступними для жінок. 

The People / В «основному складі» – лише дівчата

В чомусь ми є міні-моделлю утопічного суспільства, в якому співіснують люди з різними поглядами, але вони об’єднані базовою вірою в необхідність підтримки та поваги одна до одної.

Група складається з дев'яти людей від 20 до 35 років. Це – Юлія Адмірал, Йош, Римма Колода, Софія Сас, Анна Оксютович, Марта Пересада, Марія Собко, Лілія Тулупенко, Анна Хвиль. В «основному складі» лише дівчата – це принципова позиція, яка дозволяє відкрито говорити про власний жіночий досвід. Хоча підтримують та відвідують заходи й чоловіки. Активістки «Феміністичої майстерні» всі з різних професійних сфер: є архітекторки, журналістки, інженерки, бібліотекарки, програмістки, дизайнерки, антропологині, культурні менеджерки, вуличні художниці.

Часто віра і підтримка, яку вони отримують всередині групи, спонукають відкривати в собі нові професійні таланти – хтось починає діджеїти або розробляти сайти, хтось долає страх перед публічними промовами, а хтось іде в управління юстиції і безстрашно розгрібає всі бюрократичні хащі, щоб зареєструвати громадську організацію.

Познайомилися ми всі у Львові, але географічно репрезентуємо ціле українське суспільство. Є ті, хто переїхали сюди з інших міст: Харкова, Києва, Луганська, Севастополя, Чернівців, Тернопільської області, а є ті, хто тут народилися. Дехто вже переїхали зараз в інші локації, але допомагають по мірі сил, налагоджують зв’язки з ініціативами в нових містах. Проте Львів створив магічні умови, і в певний момент всі ці люди перетнулися саме тут, щоб почати працювати разом. 

The Performance / Мріємо запровадити уроки з сексуальної освіти в школах

Потік подій, які регулярно відбуваються завдяки «Феміністичній Майстерні», є певним індикатором успішності організації. З січня 2015 ми провели понад 100 заходів, частина з яких відбулась завдяки підтримці Фонду ім. Г. Бьолля в Україні.

Через лекторій та дискусійну платформу «Майстерня» намагалась створити діалог між провідними ґендерними експертками, дослідницями, представницями академічної сфери та активістками різних громадських ініціатив і студентством. Протягом року «Майстерня» була співпричетна до організації різноманітних мистецьких подій: це потужна феміністична виставка «Материнство» у співпраці з Центром візуальної культури (Київ), програма фільмів «Її ролі» в рамках Львівського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів, проект «Не бійся» російських акціоністок Єкатєріни Ненашевої та Анни Боклєр, який разом з активістами з ініціативи Fredra.61 вдалося розмістити в Національному музеї-меморіалі Тюрма на Лонцького.

Завершенням минулого року стало проведення у Львові виставки Галини Курило «Голоси: жінки та інвалідність» – історії про подвійну дискримінацію: за ознакою ґендеру та інвалідності.

Важливим внутрішнім досягненням майстрині вважають оновлення свого складу і приєднання молодих феміністок до активу організації. Цього року нові учасниці ініціювали новий напрямок – роботу з підлітками – і вже провели кілька уроків на тему дискримінації, ґендеру та насилля у різних школах Львова.

Навчати нове покоління, надаючи інструменти для розвитку, більш перспективно, ніж лікувати рани суспільства, тому «Феміністична майстерня» сподівається на його успішне продовження і мріє про запровадження уроків з сексуальної освіти та ґендеру в усіх школах України.

The Plan / Юстиція вимагала присутності «засновників» замість «засновниць»

Також індикатором росту є інституційні зміни: з ініціативної групи «Феміністична майстерня» переросла в громадську організацію. Власне з цим процесом пов’язано чимало перешкод. Лише сама реєстрація затягнулась на півроку. Були труднощі зі вживанням фемінітивів: юстиція вимагала присутності «засновників» замість «засновниць», незважаючи на те, що в складі організації нема жодного чоловіка.

Великий виклик для групи – залишатися активними і продуктивними при поєднанні різних поглядів на феміністичну теорію: від ліберальних до радикальних. Майстрині намагаються прислухатися до потреб одна одної і власним прикладом відтворювати ідею сили різноманітності. З іншого боку, в цьому є і сильна сторона групи: експериментуючи у форматах і підходах, дівчата залучають до діалогу людей різних інтересів, віку та соціального положення.

Щонайменше до зими триватиме проект по ґендерній просвіті підлітків, а за кілька місяців «Феміністична майстерня» вперше буде учасницею львівського Форуму видавців. Також одним із пріоритетних напрямків діяльності залишається робота по підтримці ЛГБТ-спільноти.

На днях почав працювати власний сайт «Феміністичної майстерні», де можна знайти авторські тексти та переклади на ґендерну й феміністичну тематику, фотозвіти, анонси подій. Окрім цього, організація продовжуватиме співпрацю з Urban Forms Center по навчальних тренінгах «WikiD Ukraine: Жінки. Вікіпедія. Архітектура», присвячених створенню та редагуванню статей про жінок у царинах архітектури та дизайну для Вікіпедії.

Звісно ж, «Феміністична майстерня» й надалі залишатиметься платформою, що надає підтримку та інструменти дівчатам та жінкам для реалізації власних ідей, спільнотою взаємодопомоги та підтримки, а також розбудовує феміністичне середовище Львова.

Наразі йде активна робота над стратегічним плануванням, чимало часу присвячується внутрішньому організаційному розвитку, однак більше розповісти не зможемо, адже попереду на нас чекає великий шмат роботи.

The Potential / Одним із наших принципів є взаємопідтримка

Особистісний розвиток активісток є запорукою розвитку організації, тому «Феміністична майстерня» всіляко заохочує та мотивує дівчат до участі в різноманітних проектах, тренінгах, літніх школах. Особисті маленькі перемоги майстринь – це і перемоги всієї організації, адже одним із принципів «Майстерні» є взаємопідтримка.

Для більш ефективного забезпечення впливу феміністичних ідей на суспільні процеси в місті і більш сталої роботи ми запланували розвивати регіональні партнерства з іншими громадськими активістками та активістами. Задумали здійснити певного роду польову розвідку щодо регіональних ініціатив та організацій, щоб проаналізувати, яким чином можна співпрацювати, щоб бути корисними одна одній, які спільні проекти можна втілювати разом, до яких суспільних перетворень є можливість долучитися, адже «Феміністична майстерня» — це про об’єднання й творення.

Читайте також:

#інгредієнти росту: ЛКП «Лев»

#інгредієнти росту: Ugears

#інгредієнти росту: «Про.Світ»

#інгредієнти росту: CANactions

#інгредієнти росту: Центр зайнятості вільних людей