#код малого міста

 

14 студентів-урбаністів три місяці досліджували Донбас та розробили цілих дві стратегії розвитку одного з його центрів.

В рамках освітнього модуля STUDIO#2 від CANactions School for Urban Studies група дослідників(-ць) та архітекторів(-ок) об’єдналася на три місяці для обговорення майбутнього Краматорська. Результатом їх взаємодії стали два стратегічні плани для міста.

ВЕЛИКА ІДЕЯ публікує витяги з цих програм по реформуванню Краматорська, які можуть стати основою оживлення для інших індустріальних міст Донбасу.

Знайомтесь, Краматорськ

Краматорськ розташовано в Східній Україні. В силу обставин у 2014 році він став центром Донецької області. Населення міста 200 тис. людей, це приблизно як у Керчі або Тернополі. 90% населення донбаського регіону живуть у містах. Місто починалося як залізнична станція, аж доки в ньому не побудували підприємство. Серцем Краматорську є машинобудівний завод. Перлиною міста є Палац машинобудівників. В роки радянської влади місто існувало для створення машин. Починаючи з 90-х про місто почали забувати, воно розвивалося лише інерційно. Попри це, місто досі є зручним для життя та достатньо зеленим.

Виклики: Місту потрібно змінити фокус – не люди для машин, а машини для людей

Індустріальні міста у всьому світі переживають не кращі часи. Краматорськ в додаток до негативного демографічного сальдо має іншу велику проблему: військова присутність. АТО в 30 кілометрах робить майже неможливою туристичну привабливість. Несподіваним і важливим викликом також стала активність місцевих громад, які не їдуть з міста, а продовжують розвивати його.

Стратегія просторового розвитку №1. Краматорськ – це культурний міст до відкритого суспільства

Звичними негативними реакціями на місто є «все погано», «нікому нічого не треба», «немає перспектив». Ми пропонуємо негайні та конкретні пропозиції щодо кожної з цих тез.

image

Перша ініціатива – створення Центру культури та комунікації на базі музею в Краматорську. Краматорськ має багато професіоналів, однак вони діють на базі радянської методології. Відповідно, нічого нового в місті не відбувається. Щоб запустити механізм розвитку варто запустити такий культурний Центр.

Він має діяти на двох рівнях. По-перше, самі культурні працівники Центру мають пропонувати нові кураторські програми, щоб оживити музей і зробити його цікавим для жителів Краматорську.

По-друге, зовнішні активісти можуть звертатися до Центру, в разі, якщо хочуть провести кіноклуб в парку або якусь культурну програму.

Друга ініціатива – реновація Жовтневого району, де наразі немає активного культурного життя. Це дуже автентичний район з цікавою архітектурою та хорошою пішохідною вулицею, яка поки не використовується як публічний простір. Цю вулицю можна оживити фестивалями та барахолками, які дуже полюбляють місцеві жителі.

Третя ініціатива – реновація публічних просторів. В Краматорську багато людей, які хочуть щось робити, але не знають як. У місті сильна танцювальна культура, яка живе в гуртках, проте не присутня у публічних просторах. В радянський час кожен парк мав танцювальний майданчик. Парки зараз реконструюються, тому важливо закласти в них також танцювальні майданчики.

Ці три ініціативи можуть зробити місто цікавішим для його жителів.

image

Жителям Краматорська важливо дозволити впливати на рішення міста. Для цього важливо було дослідити, ким є люди Краматорська? Ми побачили у місті багато інертних людей, проте є також і активісти, які, щоправда, не знають, як себе застосувати.

Цікавий факт – Краматорськ є четвертим містом в Україні за ростом ОСББ. Кризові процеси в країні підвищують цінність місця, де ти знаходишся, і важливість впливати на нього. Ми питали у людей про те, хто відповідальний за місця, в яких вони живуть. Відповідь була – ми, але нам потрібна підтримка.

Перша ініціатива – прокачати своє ОСББ, внести соціальну функцію, почати використовувати подвір’я, зробити так, щоб вони були цікавими

Друга ініціатива – створення платформи, де люди могла б обмінюватися досвідом та речами, створювати ініціативні групи.

Третя ініціатива – поява урбаністичної платформи на базі мерії, де люди могли б пропонувати та голосувати за ідеї для розвитку міста. Найкращі ідеї можна було би розглядати на громадських слуханнях. Ми пропонуємо мерії виділити ресурси для втілення подібних ініціатив за принципом партисипативного бюджетування.

image

Стратегічна ціль №3. Надання кращих адміністративних послуг на місцевому та регіональному рівнях.

Краматорськ – центр Краматорської конгломерації, до якої входять також Слов’янськ, Дружківка і Костянтинівка. Вони мають спільні інтереси і діяти їм було б логічно разом. Краматорськ може стати прикладом не лише для цієї конгломерації, але і для всього Донбасу.

В самому центрі міста – соцмісті – знаходиться пустир, на якому розташована одна будівля – бібліотеки. Ініціатива побудувати поруч елітний житловий центр так і не була втілена. Ми пропонуємо планування міста в більш перспективному шляху, зокрема ми пропонуємо створити центр, де вироблялися б знання. Знання є надзвичайно важливими сьогодні, знаннями місто може боротися проти безробіття і злочинності.

Ми провели аналіз тих спеціалістів, яких готують університети Донецької області. Наприклад, до Краматорська переїхала частина Донецьких університетів. При цьому, в області вдвічі впала кількість студентських заявок, а кількість самих студентів – в п’ять разів. Ми бачимо величезну кризу знання. Це результат зламаної інфраструктури. Освіта не може забезпечити сучасний ринок праці.

Саме тому важливий потенціал, який має бібліотека і територія навколо неї. Центр культури та комунікації на базі бібліотеки зміг би вивести дискусію про освіту за межі Краматорська. Це допоможе амбітним людям не шукати щастя в Києві чи Харкові, а у  самому місті.

Стратегія просторового розвитку №2. Зручний зелений Краматорськ

Одна з цитат, які ми зустріли в місті: «Краматорськ – місто, яке було створено для того, щоб вставати вранці та йти на роботу». Ми для себе визначили іншу візію: зручний зелений Краматорськ.

Краматорськ і так є зеленим містом, але екологія в ньому залишає бажати кращого. Тож ми розглянули Краматорськ з огляду на його екологію, економіку та інфраструктуру. Ми визначили зручним місто, в якому є успішні бізнеси, виробляються різні послуги, а екологія не шкодить здоров’ю громадян.

З точки зору економіки, в місті є великі поклади корисних копалин: глина, пісок, крейда. Крім того в Краматорську багато освічених людей, які вміють працювати. Але проблема в тому, що вони дуже покладаються на індустрію, яка працевлаштовує половину людей міста, однак знаходиться в занепаді.

image

Ми вирішили, що економіку ми будемо розглядати як інструмент покращення життя людей. Ми хотіли б, щоб в Краматорську було конкурентоспроможними виробництво, якість та ціна.

Для цього треба, щоб виробників товарів було більше, ніж один. На жаль дуже довго єдиним ринком для місцевих товарів був радянський простір. А нові ринки ставлять вищі вимоги щодо якості товарів.

Ми звернулися до досвіду італійського посткомуністичного регіону Емілія-Романья, який довго був кризовим регіоном. Однак завдяки підтримці малого та середнього бізнесу урядом Італії, а також кооперативного руху, регіон почав розквітати.

Наразі ми пропонуємо створити агенцію для перевірки якості товару. Вона б також допомагала в сертифікації продукції та підвищенні його конкурентоспроможності. Гадаємо, до 2030 році місцеві бізнеси зможуть об’єднуватися в кооперативи, виходити на міжнародні ринки. Кооперативи зможуть впливати на якість продукції та будуть зацікавлені в навчанні своїх працівників.

image

Щоб побороти безробіття ми пропонуємо зробити індустрію меншого масштабу та урізноманітнити її. У місті є багато тимчасово переміщених осіб, які можуть подати ідеї для нових індустрій.

Пропонуємо створити аналітичний центр, який би працював як консалтингова компанія для бізнесу. А також – індустріальний коворкінг, який зможе посилити комунікацію між клієнтами та виробниками. Для початку нових бізнесів ми пропонуємо заснувати креатину платформу для генерування нових ідей стартапів та інновацій у виробництвах, що вже існують.

Як креативна платформа, так і індустріальний коворкінг можуть стати центрами неформальної освіти. В місті виникнуть нові сервіси та робочі місця. Як підсумок зросте якість життя в місті.

image

Задля ефективності промисловість весь час потребує модернізації виробництва. У 2004 році була розпочата державна програма покращення атмосферного повітря в Донецькому регіоні. Однак вона не була вдалою. Хімічне забруднення повітря триває.

Ми пропонуємо зелений шлях розвитку міста: зменшення антропогенного впливу на навколишнє середовище, покращення транспортної інфраструктури міста і підвищення свідомості людей щодо екологічних проблем.

Потрібно зібрати і опублікувати данні про реальну екологічну ситуацію в місті, а також запросити міжнародних експертів прокоментувати їх.

Наступним кроком буде зниження підприємствами викидів в атмосферу. Завод, якому вдасться зробити це найкраще отримає фінансову підтримку. В Україні вже існують подібні міжнародні програми, які допомагають індустріям переходити на зелений шлях. Одна з них діє якраз в Краматорську на «Енергомашспецсталь».

Наша наступна ініціатива – програма покращення якості води. Багато краматорчан казали нам, що не відчувають присутності річки в місті, а індустрія скидає в воду відходи. Ми пропонуємо використовуючи систему дренажу очистити воду річки, а також побудувати набережну біля річки, щоб люди могли нею користуватися.

Ще одна ініціатива – використання альтернативних джерел енергії. Місто вдало розташоване в зоні дії вітрів. Крім того в місті вже є завод, який виробляє вітрогенератори. Відповідно, якщо використовувати цей потенціал ми могли б поступово відмикати місто від теплоелектростанції, яка працює від вугілля, забруднюючи атмосферу місто.

Впроваджувати розподільний збір сміття ми пропонуємо через програму матеріального заохочення жителів міста. Наприклад, здаючи два кілограми паперу в центрі, ви зможете отримати знижку на каву або прокат велосипедів.

image

Приїхавши в Краматорськ, ми звернули увагу на те, яким тихим є це місто. Цю рису цінують місцеві жителі, мовляв, коли ми повертаємося сюди з мегаполіса, відпочиваємо. Проте життя в місті зосереджено в двох районах: соцмістечко і старе місто. А нам хотілося б, щоб і в інших районах було життя.

Транспортна структура міста побудована так, що крім основної вулиці Олекси Тихого інші вулиці перебувають в занедбанні. Основним транспортом в місті є таксі, які знаходяться в приватних руках. Трамваями ніхто не користується. Тролейбусу поєднує лише два центральні райони.

У місті давно ведеться розмова про створення кільцевої дороги, на неї ніколи не вистачає коштів. Ми ж пропонуємо створити кільцеву дорогу на базі наявних вулиць, поєднавши основні точки життя міста. А основними видами транспорту в місті ми б пропонували розвивати велосипедний.

Крім того, ми вважаємо, що місто буде розвиватися як регіональний центр, йому потрібно буде думати про свій вигляд. Вздовж головної артерії міста є території, які зараз ніяк не використовуються. Ми пропонуємо заповнювати їх об’єктами регіонального значення.


Над стратегіями працювали: Микола Вогник, Микола Головко, Ольга Губинська, Анастасія Данилюк, Владислав Дорошенко, Катерина Камінська, Катерина Карельштейн, Олена Козакова, Андрій Кучер, Толік Нємцов, Олександр Овсянко, Юлія Порохун, Марія Смірнова.

Конспект створено за результатами презентації на фестивалі CANactions.

Запис: Анастасія Парафенюк.

Підготовка до публікації: Олександр Телюк

Візуальні матеріали презентації надано Bo Kapatsila


Дізнавайся більше::: 

Що таке Партисипаційне зонування?

Партисипативний бюджет – це не так про міські гроші, як про довір’я

Громадський бюджет: перший успішний досвід українських міст

Як працює теорія повільних міст?

Історія нового сусідського простору в Кременчуці

Право на місто: Квантові рішення та розмиті лінії


Код Міста

Матеріал створено в рамках програми «Код Міста»Це довгострокова програма, що відбувається на перетині інтересів людей культури, аналітиків, бізнесів, а також державних діячів, які займаються розвитком міст.


Автор
ВЕЛИКА ІДЕЯ — платформа фінансування проектів через Спільнокошт / медіа соціальних інновацій

Арунас Мателіс, визнаний литовський режисер і успішний незалежний продюсер, називає причини появи балтійської хвилі в документальній творчості, яка продовж останніх 10 років заслуговує найвищі винагороди на міжнародних кінофестивалях.

Найбільша проблема на сьогодні – це нерозуміння людей, що сміття та навколишнє середовище – наш спільний ресурс. Керувати спільним ресурсом українців ніхто не вчив.